4.12.2011 | 11:07

Хурма: як правильно вибрати і позбавити в’язкості

Хурма
Хурма | Фото: ekaterina.ua

На відміну від інших екзотичних фруктів, які нині доступні покупцям і можуть нести сумнівну користь, хурму варто придбати і споживати

Індіанці назвали її королевою фруктів. Назви її сортів такі ж яскраві, як і плоди — Корольок, Permison Bouquet тощо, а її справжня назва вабить східною загадковістю — хурма. Ця південно-східна «гостя» один із небагатьох сезонних фруктів листопаду-грудня.

Червоно-помаранчеві плоди хурми насичені бета-каротином, який має антиокислювальні властивості і слугує для профілактики онкологічних захворювань, фруктозою та глюкозою — цінними легкозасвоюваними вуглеводами. Харчові волокна м’якої частини складаються переважно з пектину та целюлози, що поліпшують перистальтику кишечника, виводять радіонукліди, важкі метали і токсичні сполуки.

У хурмі також містяться вітаміни C, P і групи B, та мікроелементи: залізо, магній, калій, йод.

Правильно обрати стиглий фрукт можна за чорними концентричними колами на шкірці і піднятими чашолистиками. Проте це ще не гарантія того, що плоди не матимуть терпкого, в’язкого смаку. В’язкість у плодах — це ефект, спричинений дубильними речовинами (танінами), який зникає після заморожування, сушіння або в’ялення. Хоча деякі сорти зберігають в’язкість і після вищевказаних методів обробки.

Найкраще споживати хурму у натуральному вигляді, хоча вона може бути чудовим додатком до основної страви або основою для десертів. Оптимальна добова кількість — 1-2 плоди. Яскрава, глянцева хурма — це не лише корисний фрукт, але й чудовий засіб для терапії кольором в осінньо-зимовий період.

Прес-центр ГУОЗ ОДА, за матеріалами довідкових видань

Новини медицини