Розмір тексту

Олена Адамович про ціни на продукти

Олена Адамович
Олена Адамович | Фото: Віолета Скрипнікова

Відповідаючи на питання інтернет-користувачів, заступник голови Полтавської облдержадміністрації Олена Адамович зазначила, що обласним керівництвом робиться все можливе, аби стримати ціни на продукти, особливо на хліб

— Наскільки збільшаться ціни на продукти у зв’язку з тим, що з 1 липня 2011 року ціни на газ для підприємств збільшилися вже на 20%? І які ви будете вживати заходи з недопущення підвищення цін на продукти харчування? <Потапич>

— Правильно люди питання ставлять, вони дивляться наперед. Ми проаналізувати: найбільшу питому вагу у фактичних витратах із виробництва продовольчих товарів займають витрати за статтею «сировина» — приблизно 60-80%. Наприклад, у виробництві олії найбільше витрат закладається на закупівлю насіння. А газ у собівартості продукції — 2-10%. Звичайно, у зв’язку з цим підвищення вартості газу не повинно суттєво вплинути на вартість продуктів харчування.

Загалом же щодо регулювання цін на продукти харчування можу сказати, що у нас є постанова ще від 1996 року зі змінами, якою державні адміністрації наділені певними повноваженнями у цьому відношенні. Ми використали всі ці повноваження. Вони певною мірою дають нам можливість стабілізувати ситуацію по цінах на споживчому ринку. Наприклад, встановлено граничний розмір торговельних надбавок: на борошно, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину, м’ясо птиці, ковбасні вироби, варення, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі — на рівні 15%. Ці продукти — наш споживчий кошик, це те, що ми фактично щодня споживаємо. Що означає ця торговельна надбавка? До оптово-відпускної ціни виробника 15% має бути встановлено незалежно від кількості посередників, хоч їх там буде 100. Але я знаю (ходжу в магазин, маю можливість подивитися оптово-відпускні ціни, які декларують підприємства), що посередники допускають у цьому порушення. І таких посередників багато. Ми застосовували вже різні важелі впливу: органи прокуратури, державної цінової інспекції... Але до кожного посередника інспектора не приставиш. Тут, до речі, громадськість може нам допомогти, спрямовувати нас...

— На хліб, здається, торговельна надбавка — 10%...

— На хліб ми встановили торговельну надбавку 10%. Раніше також була 15%. Вирішили спробувати до кінця маркетингового року, бо зерно дорожчає, стримати ціни на хліб. Максимальна постачальницько-збутова надбавка становить 5%. Це якщо саме підприємство займається збутом своєї продукції, має право наростити ще п’ять відсотків (без урахування витрат на транспортування в міжміському сполученні).

Щодо обмеження граничного рівня рентабельності виробництва хліба простої рецептури (це ті, що ми називаємо масовими сортами вжитку)... Щоб підприємства не переходили тільки на комерційні види, нерегульовані, ми їм затверджуємо асортимент. У цьому асортименті ми передбачаємо певну питому вагу сортів масового вжитку. На наших підприємствах вона коливається від 50% до 70% усього асортименту. Рентабельність виробництва обмежена на рівні 5%. Зараз ми обмежили (раніше такого не було) цінове регулювання пакування, фасування продовольчих товарів. Граничний рівень встановлений на рівні 4%. Чому? Давайте пригадаємо: раніше в наші магазини привозили у мішках крупи, цукор, інші товари. Стояв продавець, пакував, і ніхто взагалі не робив націнку на цій дії. Потім у законодавстві з’явилося, що це певний вид діяльності. Люди відкрили підприємства з пакування, вони фактично нічого не виробляли, тобто були такими собі посередниками, і робили ще свою закрутку. Я думаю, що пакування — це не дуже затратний вид діяльності. Рентабельність такого виробництва ми обмежили на рівні 4%, вважаю, цього достатньо. Хоча були спроби довести інше. Економічно ми обґрунтували свою позицію. Щоб іще й на цьому не підвищували ціну.

— На сайті ОДА розміщено інформацію, що економічного підґрунтя для підвищення ціни на хліб у Кременчуці не було...

— Щодо ситуації з Кременчуком і Комсомольськом... Так, підприємства повідомили нас телефонограмами, явочним порядком, що вони одноразово, різко дуже, з мого погляду, піднімають на 30 копійок ціну. Якби це були якісь коштовні речі, можливо, це було б і не дуже помітно. А йдеться про хліб масового вжитку, який ми купуємо щодня. З двох сімдесяти до трьох гривень — це дуже суттєво. І в процентному відношенні це дуже стрімке підвищення. Ми пропонували якісь економічні чинники, якщо на підприємстві є проблеми, щоб їх зняти. Наприклад, якщо на одному підприємстві питома вага хліба масового вжитку в асортименті 70%, я пропонувала до кінця маркетингового року переглянути асортимент у бік збільшення нерегульованих видів хліба, скажімо, 60% і 40%. За рахунок цього можна отримати більше прибутку. Пропонували й варіант підвищення ціни на хліб масового вжитку, але не такого різкого. Якщо ви мені вказуєте на інших виробників, де на кілограм, якщо перерахувати, такий самий хліб коштує на десять копійок, то перерахуємо й вам на кілограм. Це буде підвищення, скажімо, у межах п’яти копійок, але все одно нормально. Та й до кінця маркетингового року місяць. Думаю, усі вже можуть не підвищувати упродовж місяці ціни. Крім того, щоб забезпечити більш дешевим зерном із Аграрного фонду наші підприємства, ми докладали дуже багато зусиль, могли навіть голову Аграрного фонду вночі з ліжка підняти, якщо підприємства казали нам, що на завтра в них не буде борошна. У підприємств нашої області ситуація була непогана по борошну. Тому, вважаю, підприємства вчинили некоректно. Це рішення їх власника, який за межами області. На жаль, на всі наші пропозиції економічного характеру вони не відгукнулися. Тому була створена обласна робоча група, яка працює на підприємстві, вивчає економічний стан. Я хочу знати, чи дійсно на підприємстві така складна економічна ситуація, що вони так вчинили щодо територіальної громади. Подивимось висновки. А якщо комусь буде здаватися, що дуже жорстко ставимося до підприємств, то я хочу сказати, що обласна влада, і я особисто, не складаємо з себе відповідальності щодо забезпечення наших хлібовиробників зерном за прийнятними цінами. Ми вже замислюємося, як сформувати регіональний ресурс на майбутнє. Ми обрахували, скільки нашим підприємствам треба зерна на маркетинговий рік саме на хліб масового вжитку всіх сортів. Не така вже й велика сума для області. Будемо домовлятися з виробниками, щоб вони укладали угоди на весь маркетинговий рік за фіксованими цінами. Зерно зберігатиметься у виробників, а підприємство, попередньо проплативши, протягом року його вибиратиме. І щоб на ту територію, де укладена угода, постачався хліб також за фіксованою ціною. Я думаю, що ми цю схему відпрацюємо. І розумію, що для мене подвійна відповідальність: якщо я вимагаю від підприємств таким чином сформувати свою політику, щоб вона була прийнятною для споживачів, я маю забезпечити підприємства борошном за прийнятною ціною.

Віолета СКРИПНІКОВА, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему